Мамин настрій

Жінка — одвічна таємниця, загадка, незбагненність. Будь-яка жінка й у будь-якій ситуації. А про жінок при надії й говорити годі, адже всі знають, що майбутня мама, чекаючи дитину, стає знервованою, часом примхливою, її настрій змінюється по кілька разів на день. Що ж трапляється із спокійними й урівноваженими молодичками, що вони так разюче змінюються за досить короткий проміжок часу? Невже просто псується характер? 

Літати на крилах

Коли жінка дізнається про вагітність, її охоплюють різні почуття. Якщо вагітність бажана, то відчуття радості й щастя переповняє душу, майбутня мама просто літає на крилах, і про це щастя хочеться розповісти усьому світу... Поступово емоційний сплеск ущухає і з’являються думки про те, як зробити свою вагітність і розвиток маляти щасливими й благополучними. Багато вагітних мам дуже відповідально підходять до виношування маляти: відвідують лікарів, дотримуються режиму дня й дієти, ходять на курси по підготовці до пологів. І начебто усе добре, але реалії життя часто засмучують жінку, таку раниму й уразливу в період вагітності.

Неприємності повсякденного життя, навіть якщо це просто прикрі дрібниці, часто хвилюють, викликаючи часом дуже бурхливу реакцію. Майбутня мама зауважує, що раніше на такі ж ситуації майже не звертала уваги, а тепер може навіть зірватися на крик або заплакати. Аналізуючи свою поведінку, молода жінка приходить до невтішних висновків, і це тільки ускладнює становище, бо починаються переживання з приводу знервованого стану. Як правило, майбутня мама починає лаяти себе за те, що вона така нестримана, і відчуває провину перед малятком за те, що лякає його своєю поведінкою.

Вагітність робить жінку емоційно вразливою, схильною до занепокоєння, більш чутливою до негативних переживань. Начебто і привід незначний, а очі на «мокрому місці» і ніщо не радує. Багатьох жінок переслідують відчуття пастки, постійної нудоти, напади втоми, дратівливості. Лікарі пояснюють такий нестійкий емоційний стан бурхливим гормональними змінами, що відбуваються в організмі. Але тільки розуміння, що такий стан природний і цілком фізіологічний, не полегшує цей складний період.

Гормональні зміни й уміння розслабитися

Усім добре відомо, що вагітні стають нервовими й примхливими. Так, усі знають, і всі сприймають це як тимчасове явище й ставляться до вагітної жінки поблажливо (особливо чоловіки, які найчастіше розгублюються й просто не знають, як спілкуватися зі своєю вагітною дружиною). Мало хто по-справжньому намагається зрозуміти вагітних (жінку й так дуже складно зрозуміти, а тут іще й особливий стан). Навіть жінки, які вже мають дітей, не завжди розуміють, як вони могли поводитися подібним чином. І тільки одиниці не тільки розуміють, але й знають, що ж саме відбувається з жінкою, яка чекає дитину. Йдеться не тільки про величезне фізичне навантаження, про виникнення ускладнень, неприємні й хворобливі відчуття, але й про те, що на всіх стадіях вагітності жінці загрожує виникнення психічних розладів (часом доволі серйозних) чи невротичних реакцій.

Вважається, що основною причиною, звичайно ж, є гормональні зміни в жіночому організмі. У період виношування дитини ендокринні залози виділяють дуже велику кількість гормонів, деякі з них і справді впливають на настрій. Наприклад, адреналін пришвидшує ритм серця, у зв’язку із чим у вагітної може з’явитися підвищена нервозність. Ендорфіни змушують жінку почувати себе надмірно щасливою. Кортизол для вагітної рівносильний допінгу для спортсменів. Збудливу дію виявляє естроген.
Та все ж настрій майбутньої мами більше пов’язаний із психологічним напруженням, аніж із гормонами й фізіологією. Гормональні зміни впливають на поведінку й звички вагітної не настільки суттєво, як звичайно вважають.

Психологи вважають, що підвищена дратівливість — це сигнал майбутній мамі, що треба навчитися розслаблюватися. Це вміння стане в нагоді не тільки в період вагітності чи в момент пологів, але й загалом сприятливо позначиться на житті. Найпростіший спосіб розслабитися — це включити спокійну музику, лягти, влаштувавшись зручніше, і зосередитися на своєму диханні. Треба робити глибокий спокійний вдих і повільний розслаблений видих, уявляючи, що з кожним видихом приходять розслаблення й спокій.
У душі вагітної жінки відбувається так багато змін, що у вирі нових переживань вона може почувати себе дуже самотньо. Усе оточення, усі люди навколо залишилися колишніми, лише вона одна змінилася. Але переживання самотності дозволяє глибше заглянути у власну душу, розібратися в собі, проаналізувати свій життєвий досвід, а можливо, переоцінити життєві цінності. Насправді така самотність вагітної уявна, бо поруч залишаються всі, хто любить, цінує, прагне допомогти.

Тричі по три

Як відомо, період виношування дитини триває близько дев’яти місяців. Цей період ділиться на триместри — по три місяці на кожен. Кожен триместр має свої особливості й свою специфіку у фізіологічному й психологічному плані.

Перші місяці вагітності — це час революційних змін не тільки у фізіології жінки, але й у її психології. У внутрішньому просторі її самосвідомості з’явився простір іншої людини, з існуванням якої треба не просто рахуватися, а, можливо, перебудувати все життя, змінити всі плани. Не всі можуть беззастережно прийняти ці зміни. Навіть якщо дитина бажана й довгоочікувана, грандіозність події захоплює всі думки жінки, змушуючи її хвилюватися. Як складатиметься далі життя? Яким буде перебіг вагітності? Що буде з кар’єрою? Чи зможу я забезпечити своєму маляті гідне майбутнє? Чи буду я гарною матір’ю? Такі сумніви можуть викликати не тільки почуття втоми й дратівливості, але навіть стати причиною токсикозу.

Перші проблеми виникають із моменту, коли жінка почала підозрювати, що вона чекає дитину. Життя круто змінюється в одну мить, навіть якщо родина заздалегідь підготувалася до цієї події.

Перший триместр вагітності характеризується двоїстим ставленням до дитини, відбувається боротьба між двома протилежними тенденціями. Перша — це інфантилізація жінки: вона поводиться як маленька дівчинка, їй подобаються опіка й турбота оточення. Друга тенденція — поява почуття дорослості у зв’язку з материнством. Саме боротьба цих двох тенденцій призводить до частої зміни настрою, яка навколишніми сприймається як невмотивована. А крім цього, в організмі відбуваються й гормональні зміни, які впливають і на нервову систему. На цій стадії може спостерігатися велика кількість невротичних реакцій. Підвищується чутливість до запахів, звуків, з’являється велика кількість вегетативних реакцій: головні болі, запаморочення, перепади тиску, пітливість, сонливість, нудота й блювота. Саме в першому триместрі виникають токсикози вагітності, які, крім фізіологічних, мають і психологічні причини.

Другий триместр — найбільш сприятливий і стабільний період вагітності. У психічно здоровіших і стабільних  жінок розлади не виникають, токсикози до цього часу минають (дуже рідко вони спостерігаються протягом усього періоду виношування), фізичний стан нормалізується. За підтримки й турботи чоловіка й рідних жінка відчуває себе цілком повноцінною людиною й не влаштовує істерик з кожного приводу (знову ж, якщо життя її стабільне й спокійне). Однак досить часто спостерігаються депресивні реакції, які пов’язані із змінами зовнішності, адже на жінку починають мимоволі звертати увагу на вулиці, та й у дзеркало вже доводиться дивитися не для того, щоб помилуватися собою.

Найважчий період — це 7–9 місяці, коли психологічні розлади виникають у 80 % жінок. Вагітні, буває, заглиблюються в себе, «закриваються», стають невпевненими в собі. На початку триместру спостерігається феномен «занурення в дитину» — це поява нав’язливих думок про дитину, про можливі наслідки пологів, острах наявності дефектів у малюка.  Жінка стає дуже вразливою й боязкою, якщо справа стосується дитини. При наближенні пологів виникає страх пологової діяльності. Тому дуже корисно почитати літературу, подивитися спеціальні фільми, настроїти себе тільки позитивно, адже і кваліфіковані лікарі, і близькі будуть поруч.

Стресу — ні!

Жінці хочеться, щоб її маля не відчувало під час вагітності ніякого дискомфорту, бо їй здається, що це може дуже нашкодити його розвитку. І дуже часто вона ставить запитання, як можна уникнути стресів і негативних емоцій під час вагітності.

Психіка вагітної жінки суттєво відрізняється від її стану до вагітності. Під час вагітності жінка відчуває несподівані перепади настрою, її починають переслідувати різні тривоги й страхи, пов’язані з вагітністю. Вона може дуже сильно розхвилюватися через дурницю або зненацька накричати на кого завгодно. Для неї самої це теж незрозуміло й тривожно. Природно, що контролювати себе в цей момент дуже важко та й не потрібно — такий вже прадавній механізм стану вагітності. А ось як уникнути неприємного почуття провини й поганого настрою, можна навчитися.

Це і є найголовніший секрет боротьби зі стресом: не виключаємо причини (це нездійсненно), а намагаємося вийти із ситуації гідно, не завдаючи великої шкоди маляті.
Тож чи можна позбутися від емоційних перепадів і відчувати спокій під час вагітності? Так, якщо майбутня мама дотримується правил не тільки фізичного, але й емоційного здоров’я. Баланс емоцій і фізична підготовка для вагітної жінки однаково важливі. Вони рівною мірою допомагають їй підготуватися до материнства.

Емоційні перепади небезпечні не тільки для самої жінки, але й для її дитини. Коли вагітна жінка відчуває стрес, її організм виробляє більше гормону кортизолу — основного «гормону стресу». Кортизол збільшує рівень кров’яного тиску і вміст у крові цукру, негативним чином позначається на силі імунної системи, що, природно, негативно впливає на здоров’я дитини.

Стрес під час вагітності небезпечний із безлічі причин. По-перше, хронічний стрес, який відчувається протягом декількох тижнів, сповільнює ріст дитини, розвиток клітин організму ембріона. По-друге, збільшується ризик викидня або передчасних пологів. Окрім того, підвищений рівень гормонів стресу може пошкодити мозок ще ненародженого маляти й спричинити проблеми у вихованні дитини надалі.

Тож для мами, яка носить під серцем нове життя, дуже важливо не реагувати бурхливо ні на які події. Усе минає, усе рано чи пізно владнається, а ось крихітка настійливо вимагає, щоб мама нічим не переймалася й уникала будь-якого ризику.

Кожна майбутня мама має пам’ятати, що носить у собі цілий світ свого малюка. І що багатша палітра маминих почуттів, то більше інформації для свого розвитку одержує маля. Нехай у цьому світі будуть шторми й штилі — життя є життя. Головне — пам’ятати про те, що кращого світу, ніж мама, для дитини просто не існує. І необхідно поважати у ще не народженій людині особистість. Треба вчитися почувати й розуміти один одного ще в період вагітності. Подумки звертатися до дитинки, розповідати про свої думки і враження, довіряти їй. Страх відступить швидше, якщо мама буде відчувати, що поруч близька людина. Спілкування з дитиною збагачує життя молодої жінки, дає можливість інакше подивитися на світ, несе величезну кількість нових, яскравих, емоційних переживань. Тож треба відкрити свою душу цим змінам, не замикатися на страхах, не обкрадати себе й своє маля в цей дивовижний період життя. І нехай мамин настрій завжди буде чудовим!