Пубертатний період — здоров’я підлітків пустує від гормонів

У пубертатний, тобто підлітковий, період дитина потребує підвищеної уваги батьків. Не поспішайте її сварити, якщо помітили різкі зміни настрою, дратівливість, зниження інтересу до навчання, постійну втому. Якщо ці явища швидко не минають, є сенс звернути на них увагу — вони можуть бути результатом порушення роботи ендокринної системи. Ендокринна система людини складається із залоз, що виробляють гормони, які керують хімічними процесами у клітинах. Саме під впливом гормонів дитина росте, розвивається. Існує багато особливостей підліткової ендокринної системи. Тому діагностувати відхилення від норми може тільки спеціаліст. Цукровий діабет, ожиріння або недостатня вага, захворювання щитовидної залози, порушення росту, статевого розвитку — основні ендокринологічні проблеми підлітків. Якщо ваша дитина скаржиться на дискомфорт або біль у передній частині шиї, часто ходить в туалет, особливо вночі, багато п’є, статеві ознаки проявляються раніше або пізніше за норму, з’явилася сухість шкіри, набряки, негайно зверніться до ендокринолога. Одним із основних чинників, що порушує роботу ендокринної системи у підлітковому віці, є постійний стрес. До нього призводять злам стереотипів дитинства, невідповідність темпів фізичного та соціального розвитку, формування життєвих установок, цілей, вподобань і пристрастей, духовних і моральних цінностей. Тож не залишайте своїх дітей сам на сам із їхніми проблемами, не поспішайте сварити, краще допоможіть порадою, поділіться думками, не бійтеся бути відвертими — такі моменти ваша дитина запам’ятає на все життя й до того ж не втратить здоров’я.


Дуже часто можна почути, що підлітковий вік — це суцільні складнощі. Батьків у цей час дивує, турбує, дратує і навіть ставить у глухий кут поведінка дитини. А що хвилює медиків? Якими хворобами слід опікуватися і які захворювання можуть дебютувати в підлітковому віці? Про ендокринологію підліткового віку — в інтерв’ю з Наталією Борисівною Зелінською
Наталя Борисівна Зелінська — кандидат медичних наук, головний дитячий ендокринолог міністерства охорони здоров’я, президент асоціації дитячих ендокринологів України, завідувач відділу дитячої та підліткової ендокринології українського центру ендокринної хірургії на базі лікарні Охматдит

– Коли починається підлітковий вік, коли закінчується і які найсерйозніші проблеми у цьому віці можуть виникнути?
– Є кілька точок відліку пубертатного періоду. Статистично це 14–17 років, а фізіологічно трошки інакше. Підлітковий вік починається у дівчаток і у хлопчиків десь із 10–11 років, а закінчується у кожної дитини індивідуально. Може закінчитися і у 14–15 років, і у 18–19 років.

– Що, власне, визначає цей термін — підлітковий вік? Які процеси в організмі відбуваються впродовж цього проміжку?
– Підлітковий вік — це вік, коли у дитини відбуваються певні гормональні зміни. Перш за все починають просинатися статеві гормони. Починається більш активна стимуляція надниркових залоз, щитовидної залози… Тобто всі ендокринні залози починають працювати в цей період більш активно.

– На які проблеми і підлітки, і батьки частіше звертають увагу?
– У пубертатний період майже всі ендокринні залози можуть дати збій. Наприклад, цукровий діабет частіше виникає саме в цей час. Крім того, можуть з’явитися проблеми як з надмірною масою тіла, так і з дефіцитом маси тіла. Бо саме в цьому віці жирова тканина, яка теж є ендокринною тканиною, починає збільшувати свою масу. Ця надмірна маса може зафіксуватися на все життя і буде викликати дуже багато інших проблем не лише ендокринного характеру. Ось чому дітям дуже важливо дотримуватися нормальної ваги у підлітковому віці.

– Яким чином цього можна дотриматися? Що ви рекомендуєте як фахівець?
– Перш за все — за рахунок раціонального режиму дня з періодами відпочинку і праці. Дитина не повинна виснажуватися. Приміром, якщо рослина зазнає під час свого росту шкідливих впливів, то вона не виросте нормально. Так само і дитина повинна достатньо відпочивати. Вона повинна вчасно лягати спати. Причому спати не менше 8 годин на добу. Повинна обов’язково бути достатня рухова активність. І дитина повинна їсти, щоб рости. Тому обмеження харчування не є першочерговим, першочерговим є достатнє фізичне навантаження.

– Що є причиною збільшення артеріального тиску у підлітків?
– По-перше, треба звернути увагу на вікові нормативи артеріального тиску, які залежать від росту дитини. І якщо, приміром, для дорослої людини тиск 120/60 — це нормально, то для дитини такі показники — відхилення від норми.
А взагалі хвороби артеріального тиску провокуються, перш за все, надмірною масою тіла. Крім того, збільшення артеріального тиску може бути проявом патології надниркових залоз. Про це також треба пам’ятати. От чому кардіологи, коли у дитини є підвищений тиск, спрямовують її до ендокринолога.

– Як довго триває ендокринологічне обстеження?
– Зазвичай не довго. Іноді це може бути протягом одного обстеження у ендокринолога. Як правило, це обстеження спрямоване на дослідження функцій щитоподібної залози, яка теж в пубертатному періоді зазнає певних змін. Раніше цей стан називали «підлітковим зобом». Чому саме обстежують щитоподібну залозу? Тому що у підлітковому віці вона збільшується внаслідок того, що дитина потребує більшої кількості гормонів. Для нормальної кількості вироблених гормонів потрібен йод. В підлітковому віці йод виділяється більш активно, ніж у дітей меншого або старшого віку, особливо у дівчат. І тому, коли щитоподібна залоза зазнає йодного голоду, вона починає збільшуватися в обсязі, щоб забезпечити за рахунок об’єму більшу кількість необхідних гормонів. От чому підлітковий вік належить до групи ризику по патології щитоподібної залози і потребує обов’язкового додавання фізіологічної кількості йоду. В пубертатному періоді це 150 мкг йоду на добу.

– Як часто Вам як лікарю-ендокринологу доводиться мати справу з пацієнтами з затримкою статевого розвитку або передчасним статевим дозріванням?
– На жаль, часто. І здебільшого у дівчат. Тому що є цілий ряд ендокринних генетичних хвороб, які саме проявляються й виявляються в підлітковому віці. Серед таких захворювань найбільш відомий так званий синдром Шерешевського-Тернера. Ця генетична хвороба має кілька варіантів прояву в залежності від хромосомної аномалії. Зазвичай при народженні такі дівчатка мають малу масу тіла. Надалі вони ростуть повільно, зріст не перевищує 140см. Але на початку пубертатного періоду проявляється головний симптом цієї хвороби — затримка у дівчинки початку менструацій або нерегулярні менструальні цикли. Ось чому ще до підліткового віку батьки повинні звернути увагу на затримку росту дитини. Треба ретельно обстежити дитинку, щоб визначити, чи це її фізіологічний стан, чи це патологічна ситуація, яка потребує негайного втручання і адекватної корекції.
У хлопчиків патологію статевого розвитку дуже часто виявляють при проходженні медкомісії у військкоматі. І тільки тоді визначається, що проблема існувала ще з раннього дитинства дитини, але батьки не звертали на неї уваги.

– У якому віці початок статевого розвитку є нормальним, тобто що є середньостатистичним?
– Статевий розвиток у хлопчиків починається десь з 11–12 років, у дівчаток – на рік раніше.
Перші ознаки статевого розвитку у хлопчиків — мутація голосу та інтенсивний ріст. За рік дитина може стрибнути у рості на 9–10см. Але коли дитина починає дуже інтенсивно рости у віці 6–7 років, це є несприятливою ознакою і обов’язково треба звернутися до лікаря. Не треба тішитися тим, що дитина активно й дуже добре росте. Це не завжди є доброю ознакою. Так само як і те, коли темпи росту дитини залишаються на рівні 2–4 см на рік. Це теж потребує обов’язкової консультації лікаря, щоб визначити, в чому причина такої затримку росту.
Що стосується дівчаток, то у них, перш за все, починають збільшуватися молочні залози. Потім починається волосіння під пахвами, на лобку. Далі іде ростовий стрибок. Якщо ці ознаки виникають у дівчаток до 6–7 років, це є ознакою передчасного фізіологічного статевого розвитку. Але якщо статевий розвиток у дівчаток починається не зі збільшення молочних залоз, а із волосіння, це може бути ознакою не зовсім нормальної роботи надниркових залоз. На це обов’язково потрібно звертати увагу, щоб своєчасно порадитися з лікарем.

– Яка функція надниркових залоз і яким чином зміни функції цих залоз можуть відобразитися на здоров’ї й подальшому житті дітей ?
– Це дуже велика тема. Але, якщо говорити стисло, то надниркові залози виробляють певні види гормонів, у тому числі статеві гормони та глюкокортикоїди. Коли їх стає занадто багато, прискорюється розпад білка, відбувається перерозподіл жиру — організм відкладає зайве у запас на сідницях, стегнах, в пахвових складках. Там з’являються рожево-фіолетові стриї — ділянки з порушеною пігментацією. Ці бордові смужки довжиною 2–4см і шириною близько 1 см важко не помітити. Але і це, на жаль, ще не все. Ожиріння сприяє тривалому підвищенню артеріального тиску. Тому підліток становиться прямим кандидатом у групу ризику. Приблизно третина з таких дітей так і залишаються з надмірною вагою.

– Чи існують якісь профілактичні заходи порушень з боку ендокринної системи, чи можна дати поради батькам, діти яких зовсім скоро стануть підлітками ?
– Перш за все, це нормальний режим дня, а також нормальне, адекватне, своєчасне харчування без надлишку вуглеводів та жирів. За будь яких умов дитина повинна відпочивати, тому що її ендокринна система дуже залежить від перевтоми і стресів, саме тому багато хвороб виникають в пубертатному віці. Щодо порушень з боку щитоподібної залози, то кожній родині треба у щоденному раціоні замінити звичайну сіль на йодовану. Це забезпечить добову потребу у йоді для дитини будь-якого віку.

– Йодовану сіль слід додавати вже до готових страв чи вживати її як звичайну сіль, яку ми додаємо в процесі приготування тієї чи іншої страви?
– У наш час сіль йодується стійкою йодною сполукою. Тому йод не випаровується із солі так швидко, як років 5–10 тому. Йодована сіль зберігає свої властивості протягом року. Але все ж таки краще додавати її в кінці приготування їжі, беручи до уваги властивості термічної обробки.

Дякуємо телепрограмі Сіті-терапія за надані матеріали.