Болезни
< Статьи о: | Онлайн диагностика психосоматических заболеваний и стресса > |
Олівець-малювець
Сіла Яся біля столу, розгорнула папірець:
— Треба тут намалювати отаку здорову хату!
Вікна. Дах. Димар на нім. З димаря — великий дим!
Ось травичка. Ось доріжка. Ось дитинка. Ручки. Ніжки.
Ротик. Носик. Голова. І волосся — як трава!
Ось на небі сяє сонце. Довгі промені ясні...
А в сторонці під віконцем квітнуть квіти запашні.
У дитинки є спідничка, а на ніжках черевички.
Маленький художник малює картинку, старанно промальовує дерева, будинки, квіточки, сонечко, хмарки. Батьки збирають ці художні твори. Розвішують на стінах у дитячій кімнаті, а ті, що здаються найкращими, закладають під скло в рамочку, чіпляють на видному місці й демонстрють рідним, знайомим, намагаючись побачити в малюкові риси майбутнього великого митця. А чи багато батьків звертають увагу на те, що саме малює їхня дитина?Адже найчастіше малюк зображує свій внутрішній стан, свій настрій, навіть своє місце в житті — таке, яким дитина його бачить.
Але є зовсім інші малюнки. Тривожним знаком для рідних має бути, коли малюк на картинці відокремлює себе від батьків, малюючи десь збоку. Така дитина почувається в родині непотрібною й малозначущою. Рідним потрібно більше уваги приділити спілкуванню, не забувати цікавитися дитячими справами, навіть простий поцілунок у щічку перед сном допоможе відчути малюку себе потрібнішим. Коли дитина малює себе значно більшого розміру, ніж інших членів родини, це тривожний знак, що росте егоїстична особа, яка вважає себе «пупом землі». У такому випадку треба особливу увагу приділити вихованню в дитини поваги до оточуючих, можливо, дати змогу піклуватися про кошеня чи цуценя, щоб відволікти увагу від власної персони. Велике значення в дитячому малюнку має те, як намальовано руки. Великі кисті рук, довгі нігті, стиснуті кулаки можуть вказувати на агресивність як у хлопчиків, так і у дівчаток. Та іноді діти таким чином висловлюють бажання захистити себе. Велике значення має поза, у якій малює себе дитина. Життєрадісні, контактні малюки часто зображують себе у «відкритій» позі — руки й ноги широко розкинуті, сама ж фігура округла; замкнуті, недовірливі діти малюють себе в «закритій» позі — кінцівки притиснуті до видовженого тіла або навіть, сховані за спину. Як бачимо, побудова дитячого малюнка може багато розповісти про характер і душевний стан юного художника.
Ось на небі сяє сонце. Довгі промені ясні...
У дитячому малюнку велике значення має не тільки те, як розташовані фігури, але й використані кольори. Доктор Макс Люшер, психолог і дослідник, прийшов до висновку, що вибір кольору відображає психологічний стан людини і її здоров’я на момент дослідження. Діти ж використовують різні кольори в залежності від характеру, рівня емоційного розвитку чи стану здоров’я на момент виконання малюнка.
чорна-чорна, наче дим... Ось і блискавка! І грім!
У цій частині вірша поетеса Наталя Забіла яскраво описала зміну настрою дитини під час малювання: усе було яскраво, але настрій змінився — ось вам і чорна хмара. Але є й більш тривожні моменти, коли дитина у своїх малюнках постійно використовує темні кольори, маючи при цьому увесь комлект фарб чи олівців. Наприклад, впродовж досить довгого проміжку часу під час малювання використовується чорний колір — це ознака того, що малюк перебуває в депресії, забагато темно-синього кольору вказує на постійний стан тривожності, надмір червоного виявляє агресивність. Коли ж дитина використовує тільки простий олівець, маючи при цьому всю палітру, їй не вистачає позитивних емоцій, радісних і світлих моментів, та й себе така дитина вважає малозначущою для оточуючих. Дуже часто діти використовують яскраві кольори, зображуючи людей, які мають велике значення у їхньому житті, а чорним і коричневим — тих, кого вони не сприймають або просто недолюблюють.
Гармонійно розвинені діти після чотирьох років зазвичай використовують 5–6 кольорів, якщо ж використовується більш широка палітра, це вказує на дуже чутливу, емоційну натуру. Використання менш ніж трьох кольорів для виконання малюнка говорить про негативний настрій під час малювання або ж про недостатній емоційний розвиток.
Це такий вже олівець, олівець-малювець!
Дуже цікаво, коли дитина малює вигадану тварину. У цьому випадку використовується фантазія, а вигляд тварини вказує на потаємні бажання й самооцінку дитини. Велика голова вигаданої тварини красномовно вказуватиме на потяг малюка до знань. Великі очі можуть вказувати як на острах, так і на бажання подобатися. Що більші вуха, то уважніша дитина до сказаного батьками чи вихователями в садку. Повний рот зубів може вказувати на те, що малюк за словом у кишеню не полізе. Якщо ж ця вигадана тварина має роги й великі пазурі, малюк уміє себе захистити або ж навіть занадто агресивний. І, звичайно ж, хвіст! Хвіст і його положення — це самооцінка дитини: якщо він пухнастий і задраний догори, то юний фантаст досить впевнений у собі й має досить високу самооцінку, а якщо хвіст опущений або ж його немає зовсім, то на це слід звернути особливу увагу й, можливо, навіть звернутися за допомою до фахівця: самооцінка занижена.
Дитячий малюнок має велике практичне значення для психологів і ще більше ваги повинен мати для батьків, адже дитина постійно знаходиться саме під наглядом рідних. Отож, придивляючись до шедеврів свого малюка, не поспішайте в чорних фарбах, які він використовує, бачити майбутнього Малевича. Краще придивіться, чи малюнок зроблений, як-то кажуть «під настрій», чи це тривожна тенденція. Завдяки увазі до дитячого малюнка можна вчасно побачити якісь відхилення у вихованні чи в психоемоційному розвитку, вчасно підкорегувати розвиток дитини або ж просто приділити малюку більше уваги чи проводити з ним якомога більше часу, щоб дитя відчувало себе огорнутим любов’ю, піклуванням із боку батьків. Олівець-малювець у руках будь-якої дитини повинен надавати юному художнику тільки позитивні відчуття, а дорослим — підказувати лінію поведінки в стосунках із дитиною.
Практично всі діти люблять малювати. Хтось із них пізніше зробить малювання своєю професією, хтось залишить це заняття просто як хоббі, а комусь воно стане зовсім нецікавим. Але поки малюки малюють, рідні повинні уважно придивлятися до дитячих творів не тільки як до забавки,
але і як до своєрідного психологічного тесту (причому не тільки для малюка, але й для себе). Бо наше ставлення до власних дітей формує їхнє ставлення до себе й до навколишнього світу. Саме в дитячому малюнку ми можемо побачити помилки у вихованні й вчасно їх виправити.
Здавалося б, просто олівець-малювець, а виходить — чарівна паличка.
Подготовила +Анастасия Михальченко
[ кстати, если информация на этой странице вам понравилась - нажмите фейсбучный like или гугл +1 чуть ниже - нам нравится такая форма одобрения того, что мы делаем для вас ;)]
Дата публикации: 21 Ноября 2012
- Что лучше: быть правым или быть счастливым?
- Смех – не всегда лучшее лекарство
- Послеродовая депрессия
- Что такое лихорадка и опасно ли это?
- Упражнения уменьшают депрессию у пациентов с болезнью Паркинсона
- Фотосъемка может ухудшить воспоминания
- Детское счастье
- Удовлетворенность своим телом идет рука об руку с умением поддерживать счастливые отношения
- Ощущение подавленности и безысходности связано с возникновением тревоги и депрессии