Медицинская консультация

Последний номер журнала

Вітаміни і мінерали для вагітних

Вітаміни і мінерали для вагітних

ВООЗ періодично оновлює чи публікує нові рекомендації, директиви, інформаційні бюлетені, які мають на меті покращити доступ до проведення фармакотерапії жінок у період вагітності. Режим доступу: http://www.who.int/topics/pregnancy/en/

http://www.who.int/maternal_child_adolescent/maternal/en/ 

У 2017 р. опубліковано рекомендації ВООЗ, присвячені темі охорони здоров’я майбутніх матерів. Мета цього документа — допомогти у правильному виборі ліків у період вагітності, під час та одразу після пологів. У ньому також наведено рекомендації стосовно здоров’я жінки як для матері, для новонародженого та для підлітка [1]. Розглянемо детальніше один з розділів зазначених рекомендацій ВООЗ щодо доцільності прийому вітамінно-мінеральних комплексів у період вагітності з огляду на те, що нині жінки досить широко самостійно застосовують ці засоби.

У 2015 р. спеціалісти ВООЗ, ЮНІСЕФ та Програма ініціатив із застосування мікроелементів провели технічну консультацію щодо застосування вітамінно-мінеральних комплексів у період вагітності («Technical Consultationon MMN supplements in pregnancy: implementation considerations for successfulin corporation in to existing programmemes»). Мета цього заходу — привернути увагу до застосування мультивітамінних комплексів у період вагітності, моніторинг їхньої ефективності та оцінка впливу на здоров’я [2].

Експерти встановили, що для попередження передчасних пологів, післяпологового сепсису, анемії та низької маси тіла при народженні є доцільним щоденне застосування препаратів заліза (30–60 мг елементарного заліза) і фолієвої кислоти (0,4 мг). Фолієва кислота також відома своїми властивостями попереджувати дефекти нервової трубки (вад розвитку головного і спинного мозку, хребта). Профілактичний прийом необхідно починати за 1 міс до вагітності та у І триместрі. Також визначено доцільність обов’язкового призначення фолієвої кислоти для профілактики аутизму у дітей, матері яких у період вагітності приймали протиепілептичні засоби [1].

За неможливості щоденного застосування препаратів заліза та фолієвої кислоти або через розвиток побічних реакцій, або через те, що жінка мешкає на території, де ризик виникнення анемії становить менше 20% усіх випадків, рекомендовано один раз на тиждень приймати 120 мг заліза та 2,8 мг фолієвої кислоти [1].

Під час відпуску препаратів заліза фармацевт повинен попередити пацієнтку про ймовірність виникнення таких побічних ефектів:

  • при пероральному прийомі можливі диспептичні явища (відчуття дискомфорту в епігастральній ділянці, нудота, блювання, закреп, кишкова колька);
  • алергічні реакції;
  • забарвлення калу і зубів у темний колір (внаслідок утворення заліза сульфіду при взаємодії заліза із сірководнем, який виділяється у травний тракт);
  • при парентеральному введенні можливі нудота, блювання, діарея, запаморочення, головний біль, озноб, лихоманка, слабкість, біль у суглобах, тахікардія, біль за грудниною, гостра судинна недостатність, алергічні реакції (кропивниця, анафілактичний шок), кашель, пітливість [3].

Раціональне застосування препаратів заліза передбачає:

  • приймання за 30–40 хв до їди, що сприятиме їхньому кращому всмоктуванню;
  • інтервал між прийманням має становити не менше 4 год;
  • після приймання засобів необхідно полоскати рот, а препарати у формі сиропів і розчинів для внутрішнього застосування краще вживати через трубочку;
  • не можна розжовувати таблетки і драже, що містять залізо;
  • не приймати одночасно з антацидами, препаратами кальцію та антибіотиками (пеніцилінами), а також разом із чаєм, кавою і молоком, оскільки при цьому зменшується всмоктування [3].

Погіршує всмоктування заліза їжа, насичена фітиновою кислотою (злакові, крупи, горіхи тощо) внаслідок утворення погано розчинних комплексів.

Важливим є включення до раціону продуктів, які містять фолієву кислоту і залізо. Це печінка, м’ясо, риба, яйця, гриби, горіхи (арахіс, грецький, фундук), квасоля, петрушка, авокадо, шпинат, сир, крупи (гречана, вівсяна, манна, перлова, рис), сухофрукти, зелений горошок, пшеничний хліб, гарбузове насіння.

Рекомендовано також вживати препарати кальцію у дозі 1,5–2 г жінкам з недостатнім споживанням його у раціоні та для профілактики розвитку прееклампсії у вагітних групи ризику (ожиріння, цукровий діабет, хронічна гіпертензія, автоімунні захворювання, хвороби нирок), а також при настанні вагітності у підлітковому віці [1]. Завдяки цим заходам серед новонароджених спостерігається менша кількість недоношених, що знижує витрати на їхнє вигодовування і догляд та має вагоме економічне та соціальне значення. Так, на підставі результатів рандомізованого дослідження CPEP, проведеного у США, щодо визначення ефективності приймання препаратів кальцію в дозі 2 г щодня у 2295 вагітних починаючи з 13–20-го тижня вагітності і до пологів R.J. Levine, J.R. Esterlitz, E.G. Raymond та співавт. виявили, що у жінок, які приймають препарати кальцію, нижчі показники смертності під час пологів та менше серйозних ускладнень через прееклампсію [4].

У 2014 р. проведено аналіз клінічних досліджень щодо приймання вагітними препаратів кальцію, причому ефективність цих засобів визначено залежно від їхньої дози. G. Hofmeyr, J. Belizán, P. vonDadelszen встановили, що прийом кальцію, у низький дозі <1 г на день у жінок з ризиком виникнення прееклампсії знижує ризик розвитку прееклампсії. Це висновки щодо 9 ефективних комбінацій кальцію з вітаміном D (три дослідження), ліноленовою кислотою (два дослідження) та антиоксидантами (одне дослідження). У 60 жінок, які застосовували антиоксиданти з 8–12-го тижня вагітності, відзначено зниження ризику викидня (ВР 0,06; 95% ДІ 0,00–1,04) [5].

Прееклампсія — це швидко прогресуючий стан, що характеризується високим артеріальним тиском, наявністю білка в сечі, набряками, раптовим збільшенням маси тіла, головним болем і погіршенням зору. Найчастіше прееклампсія розвивається після 20-го тижня вагітності (наприкінці ІІ або ІІІ триместра або від середини до завершення вагітності) і до 6 тиж після пологів, хоча в окремих випадках це може статися раніше ніж до 20-го тижня [6, 7].

Прееклампсія спричиняє 76 тис. смертей вагітних і 500 тис. випадків смертності новонароджених на рік. Так, частота виникнення прееклампсії в США, Канаді та Західній Європі становить 2–5% випадків, а в країнах, що розвиваються, важкі форми прееклампсії та еклампсії є більш поширеними — від 4 до 18% у деяких частинах Африки [8, 9]. Також прееклампсія майже у 30% випадків призводить до загрози передчасних пологів [10]. За даними МОЗ України, у 2012–2013 рр. прееклампсія посідала 5-те місце у структурі материнської смертності. Її частота становила у 2012 р. 3,1%, а в 2013 — 8,6% [11].

Додаткове застосування вітаміну А рекомендовано лише жінкам з його дефіцитом у раціоні, щоб уникнути розвитку нічної сліпоти [1]. Не доведено позитивного впливу для здоров’я новонароджених, без урахування наявної потреби, застосування препаратів цинку, вітамінів В6, Е, С і D [1]. Тому інформаційне забезпечення вагітних є надзвичайно доцільним та актуальним для народження здорових дітей.

Стаття із журналу “Фармацевт Практик” 

Дата публикации: 9 Апреля 2019

Нравится