Медицинская консультация

Последний номер журнала

Пам’ятка для пацієнтів із зайвою масою тіла

Пам’ятка для пацієнтів із зайвою масою тіла

Зайва маса тіла (ожиріння) — хронічне захворювання, яке проявляється надлишковим відкладенням жирової тка­нини в організмі. Експерти ВООЗ встановили, що зайва маса тіла та ожиріння належать до п’яти основних факторів ризику смерті. Від наслідків ожиріння щороку помирають близько 2,8 млн людей. До того ж ця проблема сприяє розвитку інших захворювань: ішемічної хвороби серця, артеріальної гіпертензії, цукрового діабету, атеросклерозу, деяких видів злоякісних новоутворень, захворювань опорно-рухового апарату, судин нижніх кінцівок, порушень репродуктивної функції, обструктивного апное сну


Лише 1% випадків ожиріння розвивається на фоні за­хворювань центральної нервової системи та залоз внутріш­ньої секреції (на­приклад, у разі порушення функції щито­подібної залози), а також унаслідок прийому деяких лікарських засобів (глюкокортикостероїдів, пероральних контрацептивів).
У переважній більшості випадків у виникненні зайвої маси тіла «винні» спадкова схильність, а також:

  • надмірний апетит, зумовлений звичкою,
  • психогенними факторами,
  • розладами гіпоталамічних структур,
  • порушенням вуглеводного обміну;
  • зменшення використання енергії внаслідок малорухливого способу життя або дотримання тривалого ліжкового режиму під час хвороби;
  • емоційні порушення, депресія;
  • алкоголізм;
  • низьке соціально-економічне становище;
  • збільшення кількості в раціоні жирних, висококалорійних продуктів
  • і легкозасвоюваних вуглеводів;
  • вживання їжі увечері або вночі.

У дорослих для діагностування ожиріння та визна­чення його ступеня використовують індекс маси тіла (ІМТ), який розраховують за формулою: ІМТ (кг/м2) = маса тіла (кг) / зріст2 (м2). Згідно з рекомендаціями ВООЗ, цей показник не слід застосовувати до дітей, спортсменів, вагітних та осіб, старших за 65 років. Розріз­няють ожиріння абдо­мінального («верхнього», або «чоловічого») та сіднично-стегнового («нижнього», або «жіночого») типу.
Найбільш загрозливим є абдомінальне ожиріння, яке діагностують:
у чоловіків, у яких окружність талії перевищує 102 см, а співвідношення окружності талії до окружності стегон становить понад 0,9 од.;
у жінок, у яких окружність талії перевищує 88 см, а співвідношення окружності талії до окружності стегон становить понад 0,8 од.
ОСНОВОЮ ЛІКУВАННЯ ОЖИРІННЯ Є РАЦІОНАЛЬНЕ ЗБАЛАНСОВАНЕ ХАРЧУВАННЯ
У 60% осіб із надлишковою масою тіла переїдання є наслідком реакції на стрес або конфліктну ситуацію. Якщо у вас є надлишкова маса тіла, перед візитом до лікаря протягом тижня ведіть харчовий щоденник, куди записуйте усе з’їдене та випите. На основі аналізу цього щоденника вам будуть надані рекомендації щодо лікуваль­ного харчування. Пам’ятайте, що добова калорійність їжі для жінок з ожирінням має становити не менше 1200 ккал, для чоловіків — 1500 ккал. Якщо початкова добова калорійність складає 3000–5000 ккал, слід поступово її знижувати — не більше ніж на 20% за 10–15 днів.

Ваше бажання досягти результату та щоденна праця — запорука успіху на шляху схуднення

ЗАГАЛЬНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З МОДИФІКАЦІЇ СПОСОБУ ЖИТТЯ ТА ДОТРИМАННЯ ДІЄТИ ДЛЯ ПАЦІЄНТІВ ІЗ ЗАЙВОЮ МАСОЮ ТІЛА

  1. Не займайтеся лікуванням ожиріння самостійно! Зверніться до терапевта або сімейного лікаря для виклю­чення вторинних форм ожиріння та розроблення плану з метою зниження маси тіла, розрахованого щонай­менше на 6–12 місяців. У деяких випадках лікування ожиріння потребує консультації ендо­кринолога, психотерапевта. Оптимальний режим схуднення повинен бути досить по­мірним — не більше 0,5 кг на тиждень, а для людей із суттєво вираженим ожирінням — до 1 кг на тиждень, що зменшує ймовірність повторної «рикошетної» прибавки маси тіла. Реальна досяжна мета — зниження маси тіла за півроку на 5–10% від початкової (5–10 кг за рік).
  2. Не голодуйте. Пам’ятайте: різке обмеження вживання їжі організм сприймає як сигнал про стихійне лихо й починає економити, а це означає, що він зменшує витрату енергії.
  3. Змініть свої харчові звички: їжте 3–5 разів на день невеликими порціями, не пропускайте сніданок і не голодуйте весь день, щоб потім наїстися за вечерею. Остан­ній прийом їжі має бути за 3 години до нічного сну. Їжте повільно, добре пережовуйте їжу.
  4. Уникайте закладів швидкого харчування. Оптимальними способами термічної обробки їжі є приготування на пару, запікання та тушкування.
  5. Уникайте вживання алкоголю, солодких газованих напоїв і висококалорійних фруктових соків.
  6. Пам’ятайте, що надмірне вживання їжі в період вагітності, а також «перегодовування» дитини грудного віку призводять до розвитку ожиріння у неї в дорослому віці.
  7. Якщо ви «зірвалися» і з’їли більше, ніж рекомендовано, не варто зневірятися. Влаштуйте собі розвантаження на наступний день: 2 л знежиреного кефіру або молока або 1–1,2 кг яблук, або 1 кг кабачків і 200 г м’яса на день.
  8. Ходіть пішки щонайменше 30 хвилин щоденно. Ефективними є також плавання, їзда на велосипеді, катання на лижах, аеробіка.
  9. Не приймайте самостійно лікарські засоби для зменшення маси тіла. За неефективності немедикаментозних методів (зниження маси тіла менше ніж на 5% за 3 місяці) медикаментозну терапію людям з ожирінням має призначати лікар. Призначення лікарських засобів для зменшення маси тіла на початку лікування показане пацієнтам із поєднанням ожиріння та цукрового діабету 2-го типу, артеріальною гіпертензією, у разі ожиріння при ІМТ понад 30 кг/м2. Медикаментозна терапія ожиріння потребує тривалого, практично пожиттєвого лікування!

ПАМ'ЯТАЙТЕ! НАДМІРНА МАСА ТІЛА — НАСЛІДОК СПОСОБУ ЖИТТЯ

БЕРЕЖІТЬ ЗДОРОВ’Я!

За матеріалами журналу «Therapia. Український медичний вісник», 2012, № 9 (72).



Дата публикации: 30 Апреля 2019

Нравится