Медицинская консультация

Последний номер журнала

Брак заліза псує дитячий характер?

Брак заліза псує дитячий характер?

Дитина швидко втомлюється, погано їсть, часто дратується та відмовляється від улюблених ігор? Можливо, дається взнаки залізодефіцитна анемія…

Причини виникнення
Залізодефіцитна анемія (ЗДА) — захворювання, при якому внаслідок нестачі заліза в організмі порушується синтез гемоглобіну, відбуваються трофічні зміни у тка­нинах, — пояснює д-р мед. наук, професор, завідувач кафедри дитячих хвороб медич­ного факультету Ужгородського національ­ного університету Олеся Горленко.
Залежно від біологічної ролі залізо має декілька функціонально самостійних фондів. Основний фонд заліза (гемоглобіновий) — це еритроцити периферичної крові та еритробласти кісткового мозку. Запасний фонд представляють ферритин і гемосе­дирин, транспортний фонд — залізо плазми, зв’язане із транспортними білками. Головними залізозв’язувальними протеїнами є трансферини. Клітинний фонд — це залізо міоглобіну, залізовмісних ферментів і неферментне залізо клітин.

Основні причини виникнення ЗДА у дітей:

  • антенатальні (ускладнений перебіг вагітності, порушення матково-плацентарного кровообігу, фетоматеринська та фетоплацентарна кровотечі, недоношеність, синдром фетальної трансфузії при багатоплідній вагітності, дефіцит заліза в організмі вагітної; крово­теча плода);
  • інтранатальні (фетоплацентарна трансфузія, передчасне або пізнє перев’язування пуповини, кровотеча під час пологів — травматична акушерська допомога, аномалії розвитку плаценти або пуповини);
  • постнатальні (недостатнє надхо­дження заліза з їжею, підвищена потреба в залізі у дітей у період прискореного росту, недоношеність, велика маса тіла при народженні, лімфатико-гіпопластичний тип конституції, діти другого півріччя та другого року життя, пре- і пубертатного віку, захворювання ШКТ, синдром порушеного кишкового всмоктування, дефіцит запасів заліза при народженні, анатомічні вроджені аномалії (дивертикул Меккеля, поліпоз кишечника), вживання продуктів, які спричиняють гальмування абсорбції заліза).

Як подолати дефіцит заліза
Основним джерелом заліза, необхідного дитині, є екзогенне та ендогенне залізо. Перше надходить із їжею, друге поповнюється із його запасів в організмі. Фізіологічна потреба дитини в залізі становить 0,5–1,2 мг/добу.
Природною профілактикою ЗДА у дітей першого року життя вважається грудне вигодовування щонайменше до 6-місячного віку. У материнському молоці залізо міститься у вигляді лактоферину з високою біодоступністю (у межах 50%).
Проте, як відомо, до моменту подвоєння маси тіла (5–6 місяців) в організмі дитини вичерпуються антенатальні запаси заліза. Відтак організм малюка стає повністю залежним від заліза, яке надходить з їжею.
За даними літера­тури, сьогодні в раціоні 60–75% дітей різного віку переважають або борошняні й молочні, або вегетаріанські страви. Більшість дітей нерегулярно споживають м’ясо, що може призвести до розвитку аліментарно-залежних станів, у тому числі ЗДА.
Упродовж останніх років вітчизняні та іноземні вчені довели, що раннє використання неадаптованих молочних продуктів, насамперед незбираного молока та кефіру, сприяє розвитку дефіциту заліза в організмі дитини за рахунок виникнення множинних діапедезних кишкових кровотеч.
Нині в аптечних закладах широко представлені молочні суміші, збагачені залізом. Якщо дитину довелося перевести на змішане або штучне вигодовування, слід використовувати «стартові» дитячі суміші, вміст заліза в яких становить не менше 7–8 мг на 100 мл готового продукту.
У другому півріччі можна давати суміші з більш високим вмістом білка (1,6–2,2 г) та заліза (0,9–1,3 мг на 100 мл). Доведено, що вживання таких продуктів сприяє зниженню частоти розвитку ЗДА у дітей першого року життя.
Збагачені залізом суміші доцільно використовувати у випадку штучного вигодовування дітей, які належать до групи ризику щодо виникнення ЗДА, зокрема, недоношених, із малою масою тіла, від багатоплідної вагітності, а також у другому півріччі життя. Доношеним дітям такі суміші слід давати, починаючи з 3–4-го місяця життя, а недоношеним — із 2-го місяця.
При виборі продуктів для відновлення запасів заліза у дітей старшого віку необхідно враховувати не тільки сумарну його кількість, а й форму сполуки.
Всмоктування заліза відбувається у дванадцятипалій кишці та проксимальній частині тощої кишки. Механізми всмоктування залежать від типу заліза, який міститься у продуктах, — негемо­вого чи гемового. Найбільша кількість гемового заліза знаходиться у м’ясі. Гемове залізо активно всмоктується слизовою оболонкою кишечника в незмінному вигляді. Процеси абсорбції гемового заліза в кишківнику не залежать від кислотності середовища та інших факторів. І навпаки, всмоктування негемо­вого заліза зі злаків, фруктів та овочів значно знижується у присутності оксалатів, фітатів, фосфатів, таніну.
Біодоступність негемового заліза знач­но нижча, ніж гемових сполук, і в більшості випадків залежить від наявності в раціоні компонентів, які інгібують або потенціюють абсорбцію заліза в кишечнику.
Так, всмоктування заліза підсилюють лимонна, аскорбінова, бурштинова, піро­виноградна, молочна кислоти, фруктоза, сорбіт, алкоголь, казеїн, а знижують — кальцій, оксалати, фосфати, фітати, танін, соєвий протеїн, харчові волокна, надлишок білка, поліфенолів, заліза, жирів.
Варто зазначити, що додавання м’яса, печінки або риби до рослинних страв полегшує всмоктування негемового заліза, яке міститься у продуктах рослинного похо­дження. У разі дотримання суто вегетаріанського харчування засвоюється не більше ніж 1–7% заліза.
Дієтотерапія не є основним компонентом у лікуванні ЗДА, але забезпечує ефективність терапії препаратами заліза.

Краще попередити
Із метою уникнення залізодефіцитної анемії жінкам у другій половині вагітності призна­чають препарати заліза або полівітаміни, збагачені залізом. При повторній або багатоплідній вагітності обов’язковим є прийом препаратів заліза впродовж ІІ і ІІІ триместрів.
Постанатальну профілактику проводять у всіх недоношених і народжених від багатоплідної вагітності дітей, також при ускладне­ному перебігу другої половини вагітності (гестоз, фетоплацентарна недостатність, ускладнення хронічних недуг у матері), із дисбактеріозом кишечника і харчовою алергією; у немовлят, які перебувають на штучному вигодовуванні, у дітей, які розвиваються із випередженням загальноприйнятих стандартів.
За наявності ЗДА призначають препарати заліза (0,5–1 мг/кг/добу) протягом 3–6 місяців.

Клінічні прояви залізодефіцитної анемії

Астеноневротичний синдром — підвищена втомлюваність, подразливість і збудливість; емоційна лабільність; відставання у психомоторному розвитку; астенія, сонливість, зниження апетиту; поганий настрій; головний біль; спотворення
смаку та нюху.
Епітеліальний синдром — блідість шкіри, слизових оболонок; сухість і лущення шкіри; ламкість нігтів, випадіння волосся, ангулярний стоматит, глосит або атрофія cлизових оболонок порожнини рота; карієс, дефекти емалі; атрофічний гастрит, дуоденіт.
Серцево-судинний синдром — задишка, серцебиття, кардіалгія, тенденція до зниження артеріального тиску, функціональний систолічний шум на верхівці серця, гіпоксичні та трофічні зміни в міокарді на електрокардіограмі.
М’язовий синдром — гіпотонія, дизуричні розлади через слабкість м’язового апарату; запори, порушення роботи сфінктерів під час кашлю або сміху.
Синдром вторинного імунодефіциту, зумовлений ураженням регенерувальних бар’єрних тканин, зниженням проліферативної активності лімфоцитів і синтезу інтерлейкіну-2. Проявляється частими ГРВІ, пневмонією, кишковими інфекціями

Дата публикации: 29 Марта 2018

Нравится